Огневич Злата - Пристрасть (бэк) - (ориг минус)

Залишу напевно минуле без жалю Крок собі на зустріч я зроблю Спитаю у тиші як бути що далі Де той що люблю На межі надії я чекати буду Сновидіння оживуть Приспів Зупиню мить мінливу Серцю дам сліз гарячих І туман нам як ложе простелю Без вогню ніч зігрію Сум як попіл розвію І собі я зізнаюсь що люблю Видіння розтане як потяг в туманах Мить на деньці серця збережу Спитаю у тиші кохання омана Чом за ним тужу І крізь сон неначе знову я побачу все що сталось наяву Приспів Зупиню мить мінливу Серцю дам сліз гарячих І туман нам як ложе простелю Без вогню ніч зігрію Сум як попіл розвію Все зроблю щоб ти бачив що люблю